Дискотека

 

 - Сеньйорито Колуччі, певно Ви думаєте про якісь важливі речі, оскільки вже втретє ігноруєте моє прохання вийти до дошки. То може Ви поділитесь своїми роздумами з класом? – скрипучий голос Хільди спустив  Мію з небес на землю. Вона саме мріяла про Мануеля, тому й не дивно що не почула запитання.

 - Колуччі, ми чекаємо! Що Ви можете сказати з приводу цієї проблеми? Ваш замислений вираз обличчя говорить мені, що у Вас є дуже багато цікавих й слушних думок, і ми з радістю їх вислухаємо.

 - Е-е-е-е-е-е... Сеньйоро учителько, я гадаю... Ну-у-у-у-у...

 На щастя в цей момент до класу зайшов Сантьяго, і Мія з полегшенням зітхнула. При вигляді улюбленого вчителя у класі відразу почалось оживлення.

 - Тихіше, діти, тихіше! В мене для вас гарна новина, Хільдо, вибачте, вкраду у Вас хвилинку уроку. Отже, як ви знаєте, минулого тижня в нашій школі була комісія з міської адміністрації. Як не дивно, ваш клас вів себе дуже пристойно і зарекомендував себе з найкращого боку. В подарунок за це сеньйор Донофф цієї суботи влаштує дискотеку, на яку ви навіть можете запросити своїх знайомих, але, звичайно, під свою відповідальність. Але ніякого алкоголю!!!

  Після такої радісної новини у класі вчинився такий гамір, що зупинити його було не під силу навіть Сантьяго, а через хвилину пролунав дзвоник, який врятував Мію.

 

  Мія йшла по коридору, а з голови все не виходив Мануель: “Клятий ацтек, чому я ані на хвильку не можу викинути тебе зі своєї голови?! Якщо він приведе на дискотеку гадюченя, я повириваю їй все волосся! Чорт, ну чого Донофф раптом так подобрішав, що навіть дозволив привести знайомих?! Ну коли б у мене ще була така чудова нагода, адже Бласа якраз немає у школі. Цей мексиканець зводить мене з розуму! Його поцілунки... Ніжні і водночас шалені, як морський тайфун! Ні, Мануель Агірре, зміюччиній сестричці ти не дістанешся!”

 

 Тим часом Пабло, Гідо й Томас планували суботній вечір:

 - Хлопці, ми повинні негайно щось вигадати! Ця дискотека повинна стати незабутньою! Якщо я не зваблю Спіріто, повісьте  мені на шию табличку: “Йолоп і невдаха!”

 - Старий не хвилюйся, дівчата тебе обожнюють, все буде чудово. А от ми з Томі абсолютно не знаємо з ким ми будемо у цей вечір.

 

 У суботу в дівчат творився дурдом:

 - Віко, яку сукню мені краще вдягнути?!

 - Дівчата, які джинси краще пасуватимуть до цього рожевого топа?!

- Луно, зроби мені зачіску!!!

- Марісо, де твої блакитні тіні для повік?!

- Лухан, можна я візьму твої оранжеві шнурки до кросівок?!

- Міє, куди ти поділа мій лак для волосся?!

 

  Коли нарешті з усіма приготуваннями було покінчено, дівчата вигляділи, як лялечки. На дискотеці панував веселий настрій. Одна лише Мія була смутна, думки про молодшу гадючку не давали їй спокою. Та раптом музика вимкнулася і  на сцену виліз Пабло з гітарою:

 - Вибачте, але я хочу хвилинку уваги!

 І хоч Маріса навіть ні на що не сподівалася, її серце почало битися швидше.

 - Знову цей дурень буде зізнаватися у коханні якійсь старшокласниці, теж мені Донжуан. У нього в голові порожньо, один лише секс на думці, - мовила вона Луні, хоч сама не дуже вірила у свої слова.

 - Я хочу сказати, - продовжував той, - що в цій школі навчається найпрекрасніша дівчина на світі...

 - Я ж казала, знову починається! –шепнула Марі

 -...яку я обожнюю і хочу попросити при всіх у неї пробачення за весь біль, який я їй причинив. Ця пісня для неї, для Маріси Спіріто!!!

 Пабло почав перебирати струни гітари і залунала пісня «Dos segundos». Ману запросив на танець Луз, Мію це розізлило і вона вийшла із зали зібратися з думками...

 

  По закінченню пісні Пабло підійшов до Маріси, вона намагалася йому щось сказати, але він приклав пальця до її губ:

 - Зачекай. Перед тим, як послати мене під три чорти, дозволь мені зробити ось це, - він взяв Марі за підборіддя, пильно подивився в очі, а потім обережно торкнувся її вуст.

 - Ти будеш моєю дівчиною?

 Натомість  Маріса притягнула його до себе і пристрасно поцілувала.

 - Така відповідь тебе задовольняє?

 ЇЇ відповідь була для Пабло більш ніж задовільною, тому він подарував Марісі ще один палкий поцілунок. Вона відповідала тим же. Вони все цілувалися й цілувалися, не помічаючи нікого навколо. Гідо й Томас тим часом “клеїли” симпатичних старшокласниць, словом для всіх окрім Мії дискотека була просто чудовою...

 

  У Марі запаморочилось в голові. Вона майже нічого не пила, хіба що трохи пива, але поцілунки Пабло були п’янкішими за будь який алкоголь. Дівчина вийшла на сходи подихати свіжим повітрям і побачила там Мію, котра ледве не плакала. Марі відразу зрозуміла, що це через Мануеля та Луз, та підійшла до Мії.

 - Не розпускай нюні, цим ти ділу не допоможеш, краще послухай моєї поради!

Мія підняла голову та недовірливо подивилася на Марісу.

 - А чого це ти раптом так роздобрилася? Ти часом не перепила. Це ж я, Мія Колуччі, твій найлютіший ворог!

 - Якщо я і п’яна, то хіба що від поцілунків Пабло, і саме через це в мене такий чудовий настрій, що я згодна допомагати навіть такій безмозкій ляльці, як ти! До того ж ця гадючка мене страшенно бісить, як на мене мозкові звивини у неї взагалі відсутні, а в тебе ще можна знайти декілька, якщо добре пошукати. Отже слухай: нам потрібно замкнути зміюку в якомусь приміщенні, але все треба добре продумати. Чорт, вперше в житті, в голові порожньо, мабуть через спілкування з тобою.

 - То може б Соня нам допомогла? Вона вже має певний досвід по замиканню гадюк, згадай лише наш День Народження.

 - А ти правильно мислиш! Певно вперше у житті в твою пусту голову прийшла слушна думка, моя стара дійсно може стати нам в нагоді.

 Та для Мії жага помсти була понад усе, тому вона не звертала уваги на постійні образи Маріси. Вона побачила Соню у дверях школи і штовхнула Марі в бік:

 - Дивись!

 - Оце так удача! Перший раз моя стара вчасно прийшла!

 Дівчата навперебій кинулись до Соні.

 - Мія, Марісіта, це що сон?! Ви не лаєтесь і не ображаєте одна одну?! У вас часом немає температури?

 - Соню...

 - Мамо!

 Перебиваючи одна одну, дівчата почали вводити Соню в курс справи.

 - Ну що ж з великою радістю допоможу вам розібратися із зміїним кублом, - відповіла та, вислухавши ситуацію, - ідеальним варіантом було б закрити Луз та її сестричку у зоопарку разом з їхніми близькими родичками, але на жаль це неможливо. Можна було б вилити на гадюченя сік, а коли та піде замивати пляму, замкнути її у туалеті. Але це повинна зробити Маріса, оскільки такий крок з боку Мії викличе підозри. А зміюка знає, що Марісіта терпіти не може Мію, тож вона ніколи не здогадається, що вони грають в одній команді. А ми з Мією тим часом заховаємось біля туалету, а коли гадючка зайде туди, підіпремо двері лавкою з коридору.  Ну то що?

 

...Маріса йшла зі склянкою апельсинового соку. Вона “ненароком” штовхнула Луз.

 - Вибач, будь-ласка, я ненавмисне! Може допомогти тобі замити пляму?

 - Пусте, не турбуйся, я сама впораюсь, - Луз нічого не підозрювала, оскільки знала, що Спіріто й Колуччі є заклятими ворогами, тому з чистою душею пішла до туалету. Не встигла вона зайти, як двері за її спиною закрилися і почулися голоси:

 - Соню, хутчіш тягни лавицю!

 - Не хвилюйся, люба, гадюченя вже в пастці.

 Зрозумівши її черговий раз пошито в дурні, Луз почала обурюватися.

 - Кричи, кричи, зміюко, стіни товсті, ніхто тебе не почує. Маю надію, що туалетні  бачки не знудяться в твоїй компанії, хоча у вас однаковий інтелектуальний рівень, ви знайдете спільну мову.

 Луз витягла мобільник, який був майже розряджений і спробувала додзвонитися Мерседес.

 - Алло! Мерседес! Це Луз!!! Я в школі!!! Алло! Мене Мія з Сонею зачинили... Алло! Алло! Чорт, батарейка сіла! – вона пожбурила мобільний об підлогу і в розпачі притулилась до стіни.

 

 Тим часом в залі оголосили конкурс на найкращу танцювальну пару. Пабло з Марі вже залишили дискотеку і десь в менш людному місці насолоджувалися один одним. Мія підійшла до Ману:

 - А що мавп не допускають до участі?

 - А з ким же мені танцювати, якщо моя дівчина зникла безвісти?

 - Певно вона повернулася до свого тераріуму, там вона матиме більш підходящу компанію! То може потанцюємо, чи ти не вмієш, певно в Мексиці вас цьому не навчили!

 - Я танцюю краще за деяких пустоголових пихатих ляльок, які тільки й вміють, що корчити з себе невідомо що!

 Після обміну “компліментами”, вони підійшли до сцени. Мануель притулив Мію до себе і вони закружляли у такт музиці. Мія відчула його близькість і ледве не потонула в хвилі пристрасті. Його вуста були так близько, що хотілося вп’ястися в них поцілунком, і Мія ледве здержувала це бажання.

 Першу премію отримала якась пара з п’ятого курсу, яка вже майже десять років професійно займалася танцями. Ману та Мія вийшли на вулицю подихати свіжим повітрям.

 - Знаєш, що єдине мені подобається в Марісі? – запитала Мія. - Вона ніколи не зважає на чужі думки і завжди робить те, що хоче. 

 - Я зараз напевно теж зроблю те, чого хочу найбільше, - відповів Мануель і пильно подивився Мії в очі. Вони зрозуміли один одного без слів. Їхні вуста злилися у поцілунку: спочатку несміливому, а потім палкому, пристрасному.

 - Я... Я люблю тебе... Боже, яким я був дурнем!

 - Ми двоє дурнів, які ховали істинні почуття під оболонкою ненависті! Ходімо... У вагончик.

 Вони взялися за руки і пішли. У вагончику вони лягли на диван і почали шалено цілуватись. Мія не могла відірватись від Мануеля, неначе боялась, що він зникне, як міраж. Справжні почуття вирвались назовні і їх вже ніщо не могло зупинити...

 

 -Знаєте, сеньйоро Рей, це вже переходить усю межу!!! Що ви собі дозволяєте?! Що за нахабство?! – біля входу розгніваний Франко репетував на Соню, а Мерседес пригортала до себе молодшу сестру.

 - Слухайте, Кулоччі...

 - Колуччі, сеньйоро, Колуччі, коли Ви нарешті навчитеся правильно вимовляти моє прізвище?!

 - Це несуттєво, Кулоччі, але я Вам скажу одне, якщо Вам наплювати на Мію, то забирайтеся до свого гадючника, про неї знайдеться кому попіклуватись. Для мене головне щастя Мії і якщо для цього мені треба буде запхнути гадюку в каналізаційний люк або в клітку з тиграми, я з радістю це зроблю! На все добре, Кулоччі! – Соня гордо розвернулася й пішла геть, залишивши Франко стояти із широко роззявленим ротом.

 

 Тим часом у вагончику Ману з Мією ніяк не могли насолодитися один одним. Мануель спробував зняти з Мії блузку, але вона не дозволила.

 - Ману, я кохаю тебе, але... Я ще дівчина...

 - Якщо ти не хочеш, нічого не буде, обіцяю.

 І дійсно тієї ночі не було нічого більшого за поцілунок, але в їх житті буде ще багато таких ночей і якась з них очевидно не обмежиться простим поцілунком, адже тільки коли двоє кохають один одного все трапляється само собою і приносить лише насолоду...

 

Анюта